В Україні готують пенсійну реформу. Змін обіцяють багато. В уряді хочуть змінити систему нарахування солідарних пенсій, яка стане бальною. Другим етапом планується запровадити обов'язковий другий рівень, чи так звану "другу" пенсію. На неї українців хочуть змусити накопичувати, "відкушуючи" щомісяця частину коштів від зарплати. У кого і наскільки виростуть пенсії, а також коли чекати на зміни.
Пенсії в Україні хочуть рахувати на основі балів
Попри війну, в уряді вирішили не відмовлятися від своїх планів реформувати пенсійну систему. "Зараз, якщо ми говоримо про державні пенсії, то всі ми розуміємо, що, по-перше, вони не дуже високі. А по-друге — не завжди справедливі. І створюють диспропорцію. Наприклад, учитель, який вийшов на пенсію в 90-му році, і минулого року, навіть якщо вони працювали однакову кількість років і отримували середню оплату, мають велику різницю в розмірі виплат. Їхні пенсії відрізнятимуться вдвічі. Це неправильно. Ми вирівняємо це і зробимо так, щоб не допускати диспропорції в майбутньому", — заявила міністр соціальної політики Оксана Жолнович, додавши, що заплановані зміни торкнуться всіх категорій пенсіонерів.
Суть нововведень полягає у нарахуванні спеціальних балів за кожен місяць, коли людина сплачувала страховий внесок або працювала. Якщо це середня зарплата, то за це людині буде нараховано 10 балів. Якщо більше, то 11-12 балів, тобто пропорційно. Або, навпаки, менше. Підсумкова кількість балів буде унікальною для кожного громадянина України. Це забезпечить можливість щорічно оцінювати та порівнювати цей показник із середньою заробітною платою у визначеному році та відповідно індексувати пенсію.
"Держава планує покривати у вигляді пенсій не менше 40% від заробітної плати", — сказала міністр. Для порівняння в країнах Європи цей показник вищий за 40%, іноді – майже вдвічі. Так, у країнах Балтії це близько 46%, у Швейцарії, Австрії та Німеччині – 76%. В Україні цей показник значно нижчий. На цей час кожен українець, який отримує середню зарплату та має 20 років стажу, може розраховувати на пенсію близько 3 тис. грн (коефіцієнт заміщення становить лише близько 16%). Якщо за таких самих умов працюватиме 40 років, то пенсія становитиме майже 5,5 тис. грн (коефіцієнт заміщення 32%).
За словами міністра, щодо реформи вже є домовленості з Мінфіном та прем'єр-міністром.
"Також ми презентували її в соціальному комітеті Ради й заручилися підтримкою депутатів. Вони допомагатимуть нам переконати решту нардепів, що цю реформу потрібно затвердити якнайшвидше", — сказала Жолнович.
На реформу потрібно 30 млрд
Збільшення пенсій — завдання дуже амбітне. Особливо коли власних коштів бюджету навряд чи вистачає на покриття оборонних потреб. До речі, згідно із проєктом бюджету на 2025 рік, витрати на соціальну сферу планується зменшити на 50 млрд грн. А трансферти до хронічно дефіцитного Пенсійного фонду було знижено на 41,5 млрд грн. Не кажучи вже про урізання численних програм на кшталт допомоги малозабезпеченим сім'ям та навіть ветеранам війни.
Як зазначає нардеп, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, реформа солідарної системи вимагатиме близько 30 млрд грн для ефективного старту, який заплановано вже на липень."Все це тільки, щоб збити хвилю обурення соціальними стандартами на наступний рік, як на мене", — зазначила Южаніна.
Один працюючий українець "годує" одного пенсіонера
Ситуація справді складна. Населення України зменшується з кожним роком. Точної кількості українців сьогодні не знає ніхто, адже перепис населення востаннє проводився в Україні понад 20 років тому. Натомість нескладно порівняти інші цифри, які нам добре відомі, а саме: кількість пенсіонерів, яких, за даними Пенсійного фонду, налічується близько 11 млн осіб, та фізосіб-платників податків, з яких ці пенсійні податки й збирають. Останніх, за даними ДПС, також налічується близько 11 млн осіб.
Іншими словами, вже сьогодні один офіційно працюючий українець утримує одного пенсіонера. Для порівняння: на початку незалежності в Україні одного пенсіонера "годували" шість працівників.
При цьому, як попереджають в Інституті демографії та соціальних досліджень, за будь-якого ймовірного сценарію демографічного розвитку України рівень старіння населення зростатиме, а коефіцієнт потенційної підтримки, на яку можуть розраховувати люди похилого віку, — знижуватися.
"В країні спостерігається депопуляція, населення скорочується, зокрема працездатного віку. У працездатний і дітородний вік входять нечисленні покоління, які були народжені в 1990-х і 2000-х роках, коли народжуваність була дуже низькою. А виходять на пенсію більш численні покоління, які були народжені на початку 1950-х і 1960-х років. Це, безумовно, ускладнює життя для пенсійної системи. Але не можна абсолютизувати тільки демографічний фактор. Тим паче, що переломити його ми ніяк не можемо. Але також слід пам'ятати, що пенсії — незалежно від механізмів їх фінансування — визначаються обсягом поточного національного доходу, який можна розподілити", — зазначили в Інституті.Але в міністерстві соцполітики запевняють, що гроші на ці цілі знайшли. "Ми плануємо, що гроші на це будуть. Інакше ми б це не анонсували", —заявила Жолнович, додавши, що одномоментно пенсії все-таки суттєво не зростуть.
"З огляду на те, що в планах наступного року двічі перерахувати пенсії: один раз — традиційна індексація у березні, а вдруге — перерахунок у липні, — це не буде суттєвого перерахунку. Ми будемо змушені йти до кінцевої цифри поетапно. Але це буде чіткий механізм, який дасть людям можливість розуміти, що їхні пенсії збільшуватимуться щороку не лише на рівень інфляції, а й на рівень розбіжності у розмірі між пенсіями", — прокоментувала Жолнович.
Другий рівень пенсійної системи запровадять після війни
На цьому нововведення не закінчуються. В уряді також не відмовилися і від ідеї впровадження другого обов'язкового рівня пенсійної системи. Впровадити "другу" пенсію хотіли ще 2023 року. Але плани постійно переносились.
Нині, як кажуть у Мінсоцполітики, запровадити другий рівень планують після закінчення війни. За його допомогою в уряді хочуть збільшити коефіцієнт заміщення до 60%.
"Щоб гарантувати більше, 60%, ми впроваджуватимемо обов'язкову накопичувальну систему. Ми погодили законодавство на рівні робочих органів. Якщо нова солідарна система запрацює з липня нового року, то робота щодо обов'язкової накопичувальної почнеться відразу після закінчення війни", — сказала міністр.
Варіацій, як саме працюватиме другий рівень пенсійної системи, було безліч. Але суть самого принципу полягає в тому, що кожному українцеві, який працює, доведеться в обов'язковому порядку робити відрахування зі своєї зарплати до спеціального фонду. Планується, що на старті це буде державний фонд. А за кілька років — керувати накопиченнями громадян хочуть дозволити й приватним фондам.
Заради справедливості варто додати, що вже 20 років в Україні функціонують добровільні накопичувальні пенсійні фонди. Але їхніми послугами користується менш ніж мільйон українців. Причин, чому вони не такі популярні серед українців, декылька. Це і фінансова неграмотність, і слабкий розвиток фондового ринку, і банальні побоювання за заощадження.
Прибутковість пенсійних фондів
Щодо прибутковості неурядових пенсійних фондів, то ситуація неоднозначна і залежить від кон'юнктури ринку. Як пише в колонці для УП економіст Олександр Панченко, 2023 року прибутковість найбільших українських фондів становила від 14 до 21%. За офіційної інфляції в 5,1%. А 2022 року — від 4 до 14%. При інфляції 26,6%.
До війни ситуація з прибутковістю в довгостроковій перспективі також була сумнівною.
"З грудня 2013 року по грудень 2018 року середньорічний чистий номінальний інвестиційний дохід накопичувальних пенсійних фондів третього рівня з вирахуванням витрат на надання послуг становив 9,6%. За цей період середньорічний рівень інфляції досяг 19,2%", — йдеться у звіті USAID "Трансформація фінансового сектора".
Хай там як, впровадження другого рівня пенсійної системи суттєво вплине лише на тих, хто тільки-но починає свій трудовий шлях. Цьогорічним пенсіонерам чи тим, хто готується вийти на пенсію найближчими роками, залишається сподіватися на солідарну систему.Крім того, за умов скорочення працездатного населення демографи вказують на неминучість підвищення пенсійного віку. Здебільшого у Європі пенсійний вік становить 65 років. Деякі країни вже підвищують понад 65+. Наприклад, Ісландія, Норвегія, Німеччина, Велика Британія. А багато хто, хто цього ще не зробив, уже прийняли концепції, які передбачають подальше підвищення пенсійного віку до цього рівня і навіть вищі. Швидше за все, до цих же цифр у довгостроковій перспективі рухатиметься й Україна.
Comments