Голова Об’єднаного комітету профспілки працівників Апарату Міністерства оборони і Генерального штабу ЗС України полковник запасу Юрій Вєлькін
Близько 30 років головою Об’єднаного комітету профспілки працівників Апарату Міністерства оборони і Генерального штабу ЗС України працює полковник запасу Юрій Вєлькін. Декілька років тому Юрій Михайлович відсвяткував своє 80-річчя і не перестає вражати колег своєю неймовірною працездатністю та активною життєвою позицією. Він розповів кореспондентам АрміяInform, чим нині живе профспілка оборонного відомства.
– Юрію Михайловичу, що собою сьогодні являє Об’єднаний комітет профспілок (ОКП), який ви очолюєте?
– Сьогодні ОКП об’єднує 38 первинних профспілкових організацій, які налічують 1380 членів профспілки. Особливість нашого організації в тому, що вона об’єднує профспілкові комітети державної служби, робітників культури, науки, спорту, преси, робітників військових частин, викладачів та багатьох інших. Попри таку широку палітру представників різних професій, у нас склався дружний колектив об’єднаний в велику профспілкову сім’ю. Серед членів профспілок – директори департаментів, начальники відділів, генерали та офіцери запасу. Багатьох з них обрано в керівний склад профспілкових органів.
– Які питання ви як голова Об’єднаного комітету профспілки нині виносите на порядок денний та як захищаєте права працівників ЗС України?
– Апарат МОУ, ГШ ЗСУ, органи військового управління постійно удосконалюють свою структуру з врахуванням сучасних вимог. Завдання профспілки – досягнути того, щоб організаційні заходи відбувалися відповідно до трудового законодавства: гласно, прозоро, за активної участі профспілки. Серйозним викликом для ОКП та низових організацій стала зокрема велика військова реформа 2020 року. Начальник Генштабу за нашим проханням завчасно направив в структурні підрозділи листа з вимогою до керівників усіх рівнів, аби вони пояснили профспілковим організаціям причини, терміни проведення реформи, також про кількість людей, які підпадають під скорочення. Такий крок дав можливість профспілковим організаціям якісно захищати інтереси членів профспілки. Під час військової реформи 2020 року в результаті зусиль профспілки до керівництва Міноборони та до суду не надійшло жодної скарги. Поруч із цим ми розв’язували й інше питання. У нас працювало чимало людей віком до 60 років. У них не вистачало до пенсії 1-2 роки стажу. Ми зробили усе, аби ці люди були працевлаштовані. Я особисто розмовляв з керівниками, вказував на пункт 10 статті 42 Кодексу законів про працю України, яка визначає переважне право влаштування на роботі, наводив аргументи і до мене дослухались.
– Чи займається Об’єднаний комітет профспілки питаннями заробітної плати? Які тут є складнощі?
– Завдання тут одне: аби кошти виплачувалися повністю та вчасно. До речі, згідно з законодавством, функція контролю з цього питання повністю покладена на профспілку. Й ми тримаємо його під наглядом. З цього предмету в останні роки питань не виникало. Втім є особливості щодо преміювання – зупинюся на них окремо.
У Збройних Силах є невеликі військові колективи, де усі посади зайняті й відповідно фонд економії заробітної плати відсутній – отож премії людям виплачувати нізвідки. З такою проблемою до Об’єднаного комітету профспілки звернувся зокрема начальник одного з органів військового управління, що у місті Київ. Там працівники не отримували премій взагалі або дуже малі. Оскільки виплачуються вони коштом економії зарплати та лікарняних, виходить так, якщо ніхто не хворіє і всі штатні посади зайняті, премій – катма… Я звернувся до заступника Міністра оборони, підключили Департамент фінансів і в цьому питанні було досягнуто порозуміння. Працівникам цього Управління на законних підставах почали щомісячно виплачувати премії, які вже були сплановані та входили у фонд заробітної плати, а не за рахунок його економії.
– Як військова профспілка турбується про здоров’я працівників ЗС України? Чи є тут певні досягнення. Зокрема на фоні загрозливої пандемії Covid-19?
– Відповідно до Галузевої угоди, підписаної Міністерством оборони та Центральним комітетом профспілок ЗС України, військове відомство нам виділяє 5% пільгових путівок (за ціною 30% вартості) у санаторії МО України. Звичайно, у зв’язку з епідеміологічною ситуацією люди почали менше їздити на оздоровлення (побоюються), але до поширення Covid-19 ці путівки користувались великим попитом. У всякому випадку і сьогодні у нас немає жодного нереалізованого запиту з цього питання. Всі, хто звертався до Об’єднаного комітету, всі отримували путівки. І тут йдеться не лише про працівників Апарату Міноборони, але й інші органи військового управління, наприклад, Командування Сил логістики, Командування Сухопутних військ тощо. Все це охоплює наша організація.
– Як локдаун позначився на заробітних платах, преміях працівників ЗСУ? Чи вводились обмеження подібні до тих, які встановлювалися у цивільних установах?
– Виплати працівникам під час карантину не обмежувались. Перед тим, як вжити заходів щодо реалізації вказівок, які надійшли, Міноборони за участю профспілки провело конференцію, на якій зокрема було докладно проаналізовано прийняття нових правил внутрішнього службового розпорядку дня. Саме він передбачав усі ті новації, які були рекомендовані у період локдауну. Члени Об’єднаного комітету профспілки, я особисто як голова, бували у підрозділах, цікавилися, чи виконуються нововведення, які опрацювали наші медики. Зокрема, як люди добираються на роботу? З останнім, до речі, були складнощі. Я звернувся до державного секретаря МОУ та проінформував його про реальну ситуацію. Завдяки йому було виділено достатньо пального, щоб залучити службовий транспорт. Отже, в основному проблему було знято.
– Чи підтримував Об’єднаний комітет профспілки військові колективи під час сплеску пандемії коштом власного фонду і як саме?
– Так, під час сплеску пандемії Covid-19 військова профспілка виділяла кошти на закупівлю рукавичок, медичних масок, санітайзерів, ліків та реабілітацію хворих.
– Раніше, пам’ятаємо, профспілки завжди радували працівників ЗСУ новорічними подарунками для їхніх дітей. Чи продовжується ця традиція?
– На жаль, цей пункт було прибрано з завдань соціального страхування. Відтоді ми не отримуємо кошти на подарунки. У соцстраху залишилось лише три пункти, за якими здійснюється фінансування: виплата лікарняних, допомога при народженні дитини та на поховання. Дуже прикро, адже подарунки дітям під новорічну ялинку справді додавали тепла та настрою у військових колективах.
– Як би ви схарактеризували нинішній стан з охороною праці у секторі оборони?
– У цій сфері наше завдання у тому, аби досягти якнайбільше повного виконання законодавства. Зазначу, що у нашій організації профспілок заводів та будь-яких виробництв немає, і це значно спрощує ситуацію. Звичайно, ми контролюємо ситуацію, зокрема з прибиранням території, особливо взимку. Побутові травми, на щастя, трапляються нечасто. Тому на сьогодні більше уваги зосереджуємо на створенні нормальних умов праці у робочих кабінетах: аби дотримувалась встановлена температура повітря, функціонувала система кондиціонування, вчасно проводилось вологе прибирання (не рідше ніж два рази на тиждень). В умовах пандемії усе це стало нагальною вимогою. Проте з дотриманням соціальної дистанції у кабінетах складніше. На це не завжди можна впливати, адже трапляється, що потрібно конче розмістити якийсь підрозділ, а площу не збільшити…
У стандартних ситуаціях діємо рішуче. Ось, в останнє в одній військовій частині в приміщенні протікала стеля. Ми попередили керівництво Міноборони та звернулися до санепідемстанції. Її фахівці оперативно прибули, опечатали відповідний кабінет і допоки ремонт не зробили, люди там не працювали. Здоров’я людей захистили за ініціативою низової профспілкової організації!
Загалом у Міноборони нині приділяється багато уваги цим питанням: капітально ремонтуються місця загального користування, встановлюються вікна з євро-профілем, нові двері, кондиціонери, здійснюється утеплення фасадів тощо. Звичайно, проблеми залишаються. Особливо ми їх відчули влітку, коли температура повітря била рекорди.
– У рамках якого документа Об’єднаний комітет профспілки будуєте свою роботу з Міноборони?
Ми керуємось Положеннями Галузевої Угоди між Міноборони Уукраїни та Профспілкою працівників Збройних Сил Ук.раїни. 2019-2023 рр.
А також, 27 жовтня між Апаратом Міноборони та Об’єднаним комітетом профспілки укладено Колективний договір. Це – безумовний успіх профспілкового руху!
– Які положення Колективного договору ви б виділили як пріоритетні?
– Знову ж таки це позиції з приводу збереження робочого місця, своєчасної виплати заробітної плати, заохочувальних видів оплати праці. У Колективному договорі зокрема зазначено, що зміна оплати праці, преміювання, інші види заохочення повинні обов’язково узгоджуватися з профспілковою організацією. Велику увагу приділено охороні праці, здоров’я й звісно гарантіям діяльності профспілки.
Загалом, згідно з цим документом, ми дбаємо, аби нормативно-правові документи, які у той чи інший спосіб впливають на права та інтереси працівників ЗС України, погоджувалися з відповідними профспілковими організаціями. Отже, ми завжди знаємо, що відбувається, та впливаємо на процеси з метою недопущення порушення трудового законодавства.
– Як ви оцінюєте взаємини профспілки з керівництвом Міноборони?
– Є і розуміння, і підтримка. Але я хотів би, аби вони були більшими, постійними та з більшою віддачею.
– Дякуємо за розмову.
Джерело:
Comentarios