Департамент фінансів Міністерства оборони України №245/3594 від 05.05.2020р. 18:09:40 арк1/1
Начальникам фінансово-економічних органів Командувань видів Збройних Сил України, Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, Командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, Командування Сил логістики Збройних Сил України, Командування Сил підтримки Збройних Сил України Збройних Сил України, Командування Військ зв'язку та кібербезпеки Збройних Сил України, Командування Медичних сил Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту
Начальнику Головного квартирно- експлуатаційного управління ЗСУ
Командирам (керівникам) військових частин (закладів, установ, організацій) згідно з розрахунком-розсилкою
У зв'язку із запитами, що надходять з військ з питань оплати праці працівників, які не можуть виконувати роботу, передбачену трудовим договором, у тому числі вдома в дистанційному режимі, і не виявили бажання йти у відпустку, надсилається копія роз'яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.05.2020 № 3512- 06/28210-03.
Додаток: зазначене на 1 арк.
Заступник директора ДепартаментУ
Полковник Сергій ГАЛІМСЬКИЙ
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки) На № 220/1840 ви 27.03.2020
Міністерство оборони України
Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглянуто лист Міністерства оборони України від 27.03.2020 № 220/1840 і в межах компетенції повідомляється.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (С0VID-І9)» на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (С0VID-І9) роботодавець може доручити працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором вдома, а також надавати працівнику за його згодою відпустку.
Крім того, на сьогодні запроваджено цілий ряд жорстких обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (С0VID-І9) (обмеження руху громадського транспорту, міжміського сполучення, пересування містом, комунікацій тощо). Тому неявку на роботу працівників у період карантину, спричинену проведенням таких заходів, пропонуємо не розглядали як підставу для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, зокрема, звільнення.
Враховуючи наведене, роботодавці мають забезпечити переведення працівників на дистанційний режим роботи, надання за згодою працівників щорічних оплачуваних відпусток, додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, та/або за бажанням працівників відпусток без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 та 26 Закону України „ Про відпустки".
У разі неможливості впровадження віддаленого методу роботи наявні також правові підстави для запровадження простою.
Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних дня виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Чинним законодавством безпосередньо не регламентовано порядку та умов запровадження простою. У колективному договорі підприємства (установи) встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, питання оплати праці, режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку (стаття 13 КЗпП).
Тому питання щодо порядку оформлення та обліку простою можуть визначатися правилами внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі підприємства.
Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-20І9)" внесені зміни до статті 113 КЗпП, відновідно до яких час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
З огляду на викладене, па період простою роботодавцем має бути забезпечено збереження мінімальних державних гарантій в оплаті праці за час простою. Трудовим договором, колективними договорами, угодами можуть бути визначені вищі рівні оплат за час простою.
Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.
Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського
господарства України Юлія СВИРИДЕНКО
Comments