Які трудові гарантії має працівник ЗСУ під час воєнного стану

Джерело armyinform.com.ua

Про правові підстави роботи цивільних працівників у військових частинах під час воєнного стану та інші актуальні питання, що виникають сьогодні, розповіла Інформагентству «АрміяInform» юристка Громадської організації «Юридична Сотня» Алла Бєлошенко.

— Який порядок прийому цивільних працівників на роботу до в/ч під час воєнного стану? Чи є суттєві обмеження?

-Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) визначено особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Водночас інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням цього закону також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Так, статтею 2 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено наступне: у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

При укладенні трудового договору умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, зокрема внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцеперебування яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Цей закон діє упродовж воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 цього Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.

Щодо надання повідомлення про прийняття на роботу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту», зі змінами, треба зазначити наступне.

За відсутності технічної можливості подати повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку таке повідомлення подають у формі документа на папері згідно з додатком разом із копією в електронній формі.

Якщо роботодавець не має можливості через незалежні від нього обставини подати до органів Державної податкової служби України чи її територіального органу повідомлення про прийняття працівника на роботу, то повинен мати підтвердження про намагання вчинити такі дії.

— Який порядок звільнення цивільних працівників з військових підрозділів під час воєнного стану та які можуть бути підстави з боку працівника чи роботодавця?

-Це питання регулюється статтями 4,5 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З ініціативи працівника. У зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (за винятком примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури).

З ініціативи роботодавця. Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, викликаною знищенням в результаті бойових дій усіх виробничих, організаційних або технічних потужностей або майна підприємства. Про таке звільнення працівник попереджається не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

На період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

— Чи можна приймати цивільних працівників за сумісництвом. Наприклад, якщо людина працює в іншій організації, а хоче працевлаштуватися за сумісництвом у військовій частині.

-Так, законодавством не обмежується кількість підприємств, установ, організацій, де працівник може працювати за сумісництвом.

— Чи може цивільний працівник оформитись і працювати додатково на 0,5 ставки в тій самій військовій частині?

-Законодавством встановлені обмеження щодо роботи за сумісництвом для працівників державних підприємств, установ і організацій: тривалість роботи не може перевищувати чотири години на день і повний робочий день у вихідний, а загальна тривалість роботи за сумісництвом упродовж місяця не має перевищувати половину місячної норми робочого часу (п. 2 Постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245, п. 14 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 р. № 13).

Проте є роз’яснення Державної служби з питань праці, де вказано: згідно з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції» на період проведення антитерористичної операції положення пунктів 2-4 постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» щодо тривалості роботи за сумісництвом, порядку надання відпустки та заборони роботи за сумісництвом (крім заборони, встановленої законом) не застосовуються до працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції.

Тобто, на час дії воєнного стану для вимушених переселенців скасовано обмеження для роботи за сумісництвом, які стосуються часу тривалості роботи. Тому працівника можна оформити не лише на 0,5 ставки, але й на більшу тривалість робочого часу.

Але особисто я не погоджуюсь з цим роз’ясненням, бо АТО вже нема, у нас війна, яка охопила всю Україну, тому вважаю це роз’яснення потребує перегляду.

— Чи може бути звільнений працівник, який не повернувся з евакуації на вимогу роботодавця — військової частини, яка розташована на території, де немає безпосередніх бойових дій?

-До з’ясування причин відсутності працівника та отримання від нього письмових пояснень, доцільно обліковувати його як працівника, відсутнього з нез’ясованих або з інших причин. Роботодавець не має права звільняти працівника просто так. Для звільнення мають бути наявними підстави, які передбачені Кодексом законів про працю України та іншими нормативно-правовими актами.

Якщо такі підстави будуть, то звільнення вважається на законних підставах. Також, відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

З цієї статті вбачається, що як роботодавець, так і працівник за своєю ініціативою мають право призупинити дію трудового договору у зв’язку із військовою агресією проти України, тобто, через війну та небезпеку, які наразі існують. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника — виконувати її.

Таким чином, якщо працівник повідомить роботодавця про призупинення дії трудового договору, то дію трудового договору має бути призупинено. При цьому, Законом не передбачено необхідності отримання згоди від роботодавця. Роботодавець не може відмовити працівнику, оскільки Закон не визначає, що дію трудового договору призупиняють за згодою роботодавця або за угодою сторін. Призупинити трудовий договір — суб’єктивне право сторін під час війни. Виходячи з цього, під час призупинення дії договору у роботодавця відсутні підстави для звільнення працівника.

Якщо немає поважних причин, то звільнення буде можливим з боку роботодавця.